- спрямити
- —————————————————————————————спря́митидієслово доконаного видурідко
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
спрямити — млю, миш; мн. спря/млять; док., спрямля/ти, я/ю, я/єш, недок., перех., рідко. Те саме, що випрямити … Український тлумачний словник
спрямлений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до спрямити … Український тлумачний словник
спрямлення — я, с. Дія за знач. спрямити … Український тлумачний словник
спрямляти — див. спрямити … Український тлумачний словник